(Джоела топить бандит і він намагається дотягнутися рукою до пістолета. Еллі вистачає цей пістолет і стріляє в бандита)
— Як я йому мізки вибила, а?
— Так, це точно.
— Добре хоч голову мені не прострелила, шмаркачка чортова.
-Знаєш, що, Джоел? Сказав би: «Еллі, я знаю, що тобі не легко, але ти впоралася. Ти врятувала мені життя»

...

— Ух ти...
— Що?
— Вперше на кораблі.
— А якщо б він ще на воді був...
— Ну хоч що-то.

...

— Раніше у всіх були кораблі?
— Так. У мене особиста яхта.

...

— А ви круті хлопці, що я можу сказати.
— Пф... Ми з Джоелом профі.

...

Розмова Еллі і Сема

— Як ти нічого не боїшся?
— Хто тобі сказав?
— А чого ти боїшся?
— Наприклад... Наприклад, скорпіонів. Е-е... Самотності. Боюся залишитися одна.
— Ну а ти?
— Усіх цих тварюк. А що якщо всередині них люди? Бранці в тілі, яке перестало їх слухатися? Раптом так буде зі мною?

 

...

— Ого... А що це?
— Ось це гідроелектростанція.
— Гідра-хто?
— Вона... перетворює енергію потоку води в електрику.
— Як вона це робить?
— Слухай, я знаю, що вона робить, а не як.

...

— Ти поняття не маєш, що таке втрата.
— Всі хто мені був доріг, або померли, або утекли. Кинули! Всі. Крім тебе! Так що не говори, що з Томмі мені буде краще. З Томмі мені буде ще страшніше.
— Ти права... Ти не моя дочка, а я тобі не татко. Тут наші шляхи розходяться.

...

— Значить, тут люди жили і просто вчилися? Навіть якщо вони зовсім дорослі?
— Так, вчилися, розважалися, шукали себе. Вирішували, що хочуть робити в житті.
— Що хочуть робити в житті...

...

— І що нам робити?
— Ну що, відбиватися.
— Є інші варіанти?
— Здохнути.

...

— Що це?
— Оленина.
— Навпіл з человеченой?

...

— Що тепер сказати іншим?
— Еллі.
— Що?
Скажи їм, дівчинка Еллі зламала твій сраний палець.

...

— Чорт. Ледве відбилися.
— Ми виживемо зло Всесвіту. Нас не зламати.

 

Жарти Еллі

— Може спробуємо тут пройти!?
— Минулого разу вийшло охренительно!
— Гаразд, мовчу-мовчу.

...

— Ну а ти як? Нормально?
— В якому сенсі?
— Поки дихаєш?
— Начебто так. Тільки дуже часто.

...

— Дивись гноми.
— У мене була з ними ціла книжка.
— В дестве я їх просто обожнювала.
— А феечек немає. Вони стрьомні.

...

— Ти туди збираєшся?!
— Може знайду, що корисне.
— Знайдеш мій труп. Коли я помру від інфаркту.

...

— Що доставляешь?
— Цю соплячку?!
— Ха-ха. Та пішов ти!

...

— Та ти юний геній! І як це я не здогадався, що можна полагодити ці машини?
— Гаразд. Не говнись.

...

(Еллі дістає журнал для дорослих)
— Почитати нічого, але фотки цікаві.
— Еллі, це не для дітей.
— Ого! Як... як він взагалі ходить з такою штукою між ніг?!
— Викинь це зараз же. Я...
— Ні, почекай. мені цікаво, навколо чого стільки шуму. Ой, сторінки злиплися...
— Е...
— Та я над тобою стебусь.

...

— Схоже, тут ці козли сплять. Тобто, спали

...

(Дивляться на дівчину-модель на плакаті)
— Яка ж вона худа!
— Адже раніше було багато їжі.
— Ну так. Але деякі намагалися не їсти.
— Чому?
— Для краси.
— Пф-ф. Ідіотизм.

...

— Якщо помру з голоду, ти винен.

...

(Еллі дала кличку коня)
— Мозоль, стояти. Та що це за кличка -«Мозоль»?
— Ти ж не запитав Томмі, як її звуть.
— Хах. Мозоль.

...

(Джоел відкриває двері в лаборотории університету і бачить мавп)
— Ну хоч не ковалики.
— Так. Жодних Цикад. Може, в результаті експерименту вони стали макаками?